Баряцька Н.В., д. геол. н., Сафронова Н.Г.

Для моделювання і оцінки ресурсів родовищ корисних копалин дуже важливим є контроль коректності ресурсної моделі. Існує багато методів виявлення і усунення критичних помилок, включаючи застосування некоректних методів при моделюванні і оцінці ресурсів. Геологічні об’єкти, зокрема родовища корисних копалин, дуже складні, тому модель, створена на основі обмеженого набору даних, не може бути істинною. Вона повинна відображати індивідуальні властивості і параметри, достатні для вирішення конкретних практичних задач. Це може бути досягнуто використанням оптимального набору процедур перевірки на різних етапах створення ресурсної моделі.


Фалькович О.Л., к. геол. н., Курило М.М., к. геол. н.

Геологічна вивченість рудних об’єктів в нашій державі обумовлена вимогами нормативних документів колишнього СРСР про стадійність геологорозвідувальних робіт та вимогами ДКЗ СРСР, оскільки більшість рудних об’єктів вивчалися ще до становлення незалежної України. Фактично, біля 95 відсотків рудних об’єктів України не можуть сподіватися на залучення закордонних інвестицій без проведення додаткових робіт через невідповідність рівня підготовки геологічних, екологічних, технологічних, гірничих та соціальних питань, які не відповідають сучасним міжнародним нормам підготовки гірничих проектів. Згідно з міжнародними стандартами всі гірничо-рудні об’єкти розподілені відповідно до стадії вивченості і підготовленості до освоєння, а саме scoping, prefeasibility та feasibility study. Кожна стадія включає в себе певний перелік необхідних даних по об’єкту, але, в першу чергу, це оцінка достовірності первинних геологічних даних QA-QC (електронний архів первинної геологічної документації, наявність кернового матеріалу, залишків та дублікатів проб, бази даних з координатами проб в міжнародній системі). В роботі пропонується створити умови для розвитку компаній, які б могли виконувати підготовку рудних об’єктів для отримання міжнародних інвестиційних та кредитних ресурсів, а саме передбачити гармонізацію Державного балансу запасів корисних копалин з міжнародними стандартами, по-друге, розробити методичні рекомендації по складанню звітності з геолого-економічного вивчення надр з врахуванням міжнародних вимог до такої звітності і розглядати такі звіти як можливість отримання міжнародних дешевих кредитів.


Прокопенко О.С., Курило М.М., к. геол. н.

Основним параметром кондицій, який визначає якість запасів залізних руд є бортовий вміст корисного компонента Fe магн. В роботі запропоновано методику вибору оптимальних значень бортового вмісту при оцінці родовищ залізистих кварцитів на прикладі родовища Західного Приазов'я. Для знаходження оптимальних бортових вмістів за допомогою геостатистики та просторового моделювання проаналізовано динаміку зміни кількості запасів від зміни бортового вмісту, також враховано коливання середніх вмістів корисних компонентів. В роботі обґрунтовані оптимальні значення бортового вмісту Fe магн у межах 12–14%.


Баряцька Н.В., д. геол. н., Сафронова Н.Г.

Наводяться результати порівняння запасів, підрахованих традиційним (полігональним) методом та за допомогою блокового моделювання. Зроблено висновок про те, що запаси, підраховані різними методами добре співпадають, але локальний розподіл параметрів зруденіння (вміст корисного компоненту та ін.) більш точно відображається при блоковому моделюванні родовища.


Фалькович О.Л., к. геол.н.

Мінерально-сировинну базу України необхідно розглядати в контексті загальноєвропейської сировинної бази, а виходячи з цього перелік «критичної» мінеральної сировини для України розглядати як єдиний для всієї Європи. Враховуючи стрімку глобалізацію світу перелік «критичної» мінеральної сировини для України необхідно затверджувати на базі вже визнаного провідними державами, що є актуальним на даний час.


Баряцька Н.В., д. геол. н., Гейченко М.В., к. геол. н., Сафронова Н.Г.

Розглянуто ключові аспекти моделювання родовищ твердих корисних копалин з метою використання таких моделей для оцінки ресурсів та геолого-економічної оцінки родовищ (prefeasibility, feasibility study) на прикладі Шевченківського родовища.


Баряцька Н.В., д. геол. н., Сафронова Н.Г.

Наведено аналіз методів и прийомів поетапної перевірки результатів тривимірного моделювання і оцінки ресурсів, застосування яких розглядається на конкретних прикладах родовищ рудних корисних копалин. Із запропонованих методів може бути сформовано набір перевірок, які забезпечують необхідний рівень достовірності результатів, в залежності від геологічних особливостей і області застосування тривимірної моделі родовища.


Баряцька Н.В., д. геол. н., Сафронова Н.Г.

Наводиться зіставлення Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр України з міжнародними класифікаціями, а також особливості і перспективи застосування останніх в Україні


Фалькович О.Л., к. геол. н.

Вивченість об’єкта не повинна на пряму залежати від виду спеціального дозволу на об’єкт надрокористування. Якщо надрокористувач бажає ризикувати своїми коштами та розпочинає видобуток на ділянці надр, по якій реально на цей час існують лише некласифіковані (unclassified) та передбачувані (inferred) ресурси, держава повинна дозволити йому це, при жорсткому контролі за виконанням програми освоєння даного об’єкту, яку представив надрокористувач. Кожен надрокористувач сам визначає до якої межі вивчає геологічні, технологічні та гірничі властивості родовища, головне щоб економічна вигода від подальшого вивчення була більша за витрати на таке вивчення. Завдяки сучасному підходу до освоєння родовища, а саме, побудова тривимірної моделі дозволяє надрокористувачу намітити видобувні плани з визначеною якістю руд, обирати оптимальну техніку для вскришних та видобувних робіт.