Фалькович О.Л., Палкін І.Е. / Science and Innovation, 2021, № 17(4), з. 55–61.

Підвищення інтересу до питання щодо можливості отримання країною деяких видів стратегічних (критичних) металів спонукало до посилення досліджень цього спрямування. Питанню створення власної мінерально-сировинної бази стратегічних (критичних) металів присвячено чимало праць та досліджень, проте системного розгляду з укладанням відповідної стратегії галузі так і не здійснено. Недостатньо уваги приділено урахуванню сучасних інвестиційних вимог, особливо під час проведення геологорозвідувальних робіт і вибору схем переробки руд.Оцінити наявну інформацію щодо перспективності освоєння Прутівського комплексного родовища сульфідних мідно-нікелевих і благороднометалевих руд та окреслити необхідні першочергові кроки для підготовки родовища саме до комплексної розробки. Критично проаналізовано інформацію з відкритих (опублікованих) джерел за останні 25 років щодо перспектив рудоносності території України на благородні та кольорові метали, зокрема щодо потенційної платиноносності, з урахуванням власного доробку й досвіду авторів.Показано недостатність наявної інформації про перспективність Прутівського комплексного родовища сульфідних мідно-нікелевих та благороднометалевих руд та суперечливість деяких джерел. Натепер із різним ступенем детальності вивчені близько 20 % рудоперспективних порід Прутівського інтрузивного масиву. Доведено необхідність зміни підходів до підготовки і розробки родовища, які повинні орієнтуватися на сучасні схеми комплексної переробки руд з урахуванням світових інвестиційних вимог. Показано, що остаточний висновок щодо промислового значення й інвестиційної привабливості Прутівського комплексного родовища можна буде зробити лише після виконання чітко визначеного комплексу робіт із дотриманням сучасних світових стандартів.


Палкіна О.Ю., Фалькович О.Л.

Розглянуто деякі важливі питання щодо застосування методів пошуків родовищ діамантів за прямими пошуковими ознаками — знахідками діамантів та індикаторних мінералів кімберлітів. Названі ймовірні причини низької результативності шліхомінералогічного методу в пошуках родовищ діамантів в Україні. Стаття побудована на матеріалах дослідження діамантів, знайдених у різновікових розсипах України в корінних і розсипних родовищах діамантів інших регіонів. На підставі виконаного аналізу зроблено висновок, що територія України має чіткі перспективи відкриття родовищ діамантів. З урахуванням нинішньої економічної доцільності та сучасного ступеня вивченості діамантоносності території України, першочергові пошуки кімберлітових джерел діамантів, на нашу думку, треба здійснити у північно­західній (Овруцько­Білокоровицькій) частині, а також у межах Придніпровського і Кіровоградського блоків УЩ. У ході виконання пошукових робіт потрібно відмовитись від аналізування ІМК розміром менше за 1 мм і приділяти увагу переважно піропам як найінформативнішим ІМК. Обов’язковою умовою подальших геологорозвідувальних робіт із пошуку родовищ діамантів має бути проведення великооб’ємного мінералого­технологічного опробування, орієнтованого на виявлення діамантів розміром не менше 1,0 мм. Обмеження досліджуваних фракцій за розмірами дасть змогу не тільки скоротити витрати, але і визначитися з доцільністю пошуків. Тільки за результатами таких досліджень можна буде робити висновки про перспективи промислової діамантоносності виділених площ.


Баряцька Н.В.

У розвинених країнах світу переліки критично важливих корисних копалин (матеріалів, різновидів мінеральної сировини) використовують для визначення й стимулювання пріоритетних напрямів розвитку мінерально-сировинної бази. Критичність мінеральної сировини визначається здебільшого важливістю для економіки й ризиком дефіциту. У статті наведено огляд та аналіз термінів, переліків і методик визначення критичних різновидів мінеральної сировини (корисних копалин) для різних регіонів і країн світу. Також проаналізовано стан і перспективи використання загальносвітової практики для стимулювання певних напрямів розвитку мінерально-сировинної бази України.


Сафронова Н.Г.

Створення електронного архіву, бази ретроспективних даних і їх використання при створенні 3D моделі розглянуто на прикладі Балахівського родовища графіту.


Баряцька Н.В.,

Область застосування тривимірної моделі родовища залежить від достовірності і точності вихідних даних. Моделі, створені на основі ретроспективних (історичних) даних, можуть використовуватися для оцінки перспективності родовища і планування геологорозвідувальних робіт. Такі можливості продемонстровані на прикладі Прутівського мідно-нікелевого родовища.


Баряцька Н.В., Сафронова Н.Г.

Для моделювання і оцінки ресурсів родовищ корисних копалин дуже важливим є контроль коректності ресурсної моделі. Існує багато методів виявлення і усунення критичних помилок, включаючи застосування некоректних методів при моделюванні і оцінці ресурсів. Геологічні об’єкти, зокрема родовища корисних копалин, дуже складні, тому модель, створена на основі обмеженого набору даних, не може бути істинною. Вона повинна відображати індивідуальні властивості і параметри, достатні для вирішення конкретних практичних задач. Це може бути досягнуто використанням оптимального набору процедур перевірки на різних етапах створення ресурсної моделі.


Фалькович О.Л., Курило М.М.

Геологічна вивченість рудних об’єктів в нашій державі обумовлена вимогами нормативних документів колишнього СРСР про стадійність геологорозвідувальних робіт та вимогами ДКЗ СРСР, оскільки більшість рудних об’єктів вивчалися ще до становлення незалежної України. Фактично, біля 95 відсотків рудних об’єктів України не можуть сподіватися на залучення закордонних інвестицій без проведення додаткових робіт через невідповідність рівня підготовки геологічних, екологічних, технологічних, гірничих та соціальних питань, які не відповідають сучасним міжнародним нормам підготовки гірничих проектів. Згідно з міжнародними стандартами всі гірничо-рудні об’єкти розподілені відповідно до стадії вивченості і підготовленості до освоєння, а саме scoping, prefeasibility та feasibility study. Кожна стадія включає в себе певний перелік необхідних даних по об’єкту, але, в першу чергу, це оцінка достовірності первинних геологічних даних QA-QC (електронний архів первинної геологічної документації, наявність кернового матеріалу, залишків та дублікатів проб, бази даних з координатами проб в міжнародній системі). В роботі пропонується створити умови для розвитку компаній, які б могли виконувати підготовку рудних об’єктів для отримання міжнародних інвестиційних та кредитних ресурсів, а саме передбачити гармонізацію Державного балансу запасів корисних копалин з міжнародними стандартами, по-друге, розробити методичні рекомендації по складанню звітності з геолого-економічного вивчення надр з врахуванням міжнародних вимог до такої звітності і розглядати такі звіти як можливість отримання міжнародних дешевих кредитів.


Прокопенко О.С., Курило М.М.

Основним параметром кондицій, який визначає якість запасів залізних руд є бортовий вміст корисного компонента Fe магн. В роботі запропоновано методику вибору оптимальних значень бортового вмісту при оцінці родовищ залізистих кварцитів на прикладі родовища Західного Приазов'я. Для знаходження оптимальних бортових вмістів за допомогою геостатистики та просторового моделювання проаналізовано динаміку зміни кількості запасів від зміни бортового вмісту, також враховано коливання середніх вмістів корисних компонентів. В роботі обґрунтовані оптимальні значення бортового вмісту Fe магн у межах 12–14%.


Баряцька Н.В., Сафронова Н.Г.

Наводяться результати порівняння запасів, підрахованих традиційним (полігональним) методом та за допомогою блокового моделювання. Зроблено висновок про те, що запаси, підраховані різними методами добре співпадають, але локальний розподіл параметрів зруденіння (вміст корисного компоненту та ін.) більш точно відображається при блоковому моделюванні родовища.


Фалькович О.Л., к.

Мінерально-сировинну базу України необхідно розглядати в контексті загальноєвропейської сировинної бази, а виходячи з цього перелік «критичної» мінеральної сировини для України розглядати як єдиний для всієї Європи. Враховуючи стрімку глобалізацію світу перелік «критичної» мінеральної сировини для України необхідно затверджувати на базі вже визнаного провідними державами, що є актуальним на даний час.


Баряцька Н.В., Гейченко М.В., Сафронова Н.Г.

Розглянуто ключові аспекти моделювання родовищ твердих корисних копалин з метою використання таких моделей для оцінки ресурсів та геолого-економічної оцінки родовищ (prefeasibility, feasibility study) на прикладі Шевченківського родовища.


Баряцька Н.В., Сафронова Н.Г.

Наведено аналіз методів и прийомів поетапної перевірки результатів тривимірного моделювання і оцінки ресурсів, застосування яких розглядається на конкретних прикладах родовищ рудних корисних копалин. Із запропонованих методів може бути сформовано набір перевірок, які забезпечують необхідний рівень достовірності результатів, в залежності від геологічних особливостей і області застосування тривимірної моделі родовища.


Баряцька Н.В., Сафронова Н.Г.

Наводиться зіставлення Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр України з міжнародними класифікаціями, а також особливості і перспективи застосування останніх в Україні


Фалькович О.Л.

Вивченість об’єкта не повинна на пряму залежати від виду спеціального дозволу на об’єкт надрокористування. Якщо надрокористувач бажає ризикувати своїми коштами та розпочинає видобуток на ділянці надр, по якій реально на цей час існують лише некласифіковані (unclassified) та передбачувані (inferred) ресурси, держава повинна дозволити йому це, при жорсткому контролі за виконанням програми освоєння даного об’єкту, яку представив надрокористувач. Кожен надрокористувач сам визначає до якої межі вивчає геологічні, технологічні та гірничі властивості родовища, головне щоб економічна вигода від подальшого вивчення була більша за витрати на таке вивчення. Завдяки сучасному підходу до освоєння родовища, а саме, побудова тривимірної моделі дозволяє надрокористувачу намітити видобувні плани з визначеною якістю руд, обирати оптимальну техніку для вскришних та видобувних робіт.